Пижмо - дика горобинка (Тanacetum vulgare) (90 таблеток по 0,4г)
Форма випуску: таблетки.
Склад: суцвіття з квітконосами пижми.
Значення для організму
Перша дисертація про застосування пижмо, як глистогінний засіб, датується 1830 роком. Своїми лікувальними властивостями пижмо була цікава народній та офіційній медицині.
В даний час квіткові кошики є офіційною сировиною в країнах Бельгії, Франції, Португалії, Болгарії та на пострадянському просторі.
Наукова медицина цінує пижмо за виражені лікувальні властивості, здатність посилювати секрецію травних залоз, покращувати процеси травлення, підвищувати апетит.
Пижмо має жовчогінні, спазмолітичні, антігепатотоксічнимі, протизапальними, антимікробні властивості. Спазмолітичну дію обумовлено, головним чином, поліфенольними сполуками, які викликають розслаблення жовчовивідних шляхів і кишечника, усуваючи таким чином спазми різного походження. Суцвіття пижмо посилюють утворення і виділення жовчі, сприяють зміні її біохімічного складу.
Препарати пижма ефективні при гепатиті, жировому гепатозі, алкогольному цирозі печінки, хронічному гепатиті і холангіті у дітей і дорослих, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, анацидном гастриті, ентероколіті.
Малі дози кошиків пижмо повертають апетит, усувають здуття кишечника, запори, шлункові кольки, допомагають при кривавих проносах.
Фітотерапевти відзначають достовірну ефективність пижмо при діареї і метеоризмі (ефективніше карболену).
За глистогінних дії пижмо немає рівних. У найзнаменитіших «тройчатки» №1 та №3 Х. Кларк пижмо займає провідне місце. Її застосовують як протиглисний і протилямбліозний засіб при аскаридозі, ентеробіозі, лямбліозі кишечника і жовчних шляхів, а також при трихомонозі і описторхозі. Вона діє на зрілі та проміжні стадії розвитку багатьох паразитів, паралізує мускулатуру круглих черв'яків, сприяє повному їх виведенню з організму. Згубна пижмо для патогенної флори сечовивідних шляхів, позитивно впливає при папилломатозе сечового міхура, цистит, пієлонефрит, наявності піску і каменів в сечовивідних шляхах.
Експериментальні та наукові дані свідчать, що пижмо збільшує амплітуду серцевих скорочень, уповільнює ритм серця, показана при артеріальній гіпертензії, атеросклерозі, стенокардії, ожирінні, використовується як капілярозміцнюючий і протинабряковий засіб. Вітчизняна фітотерапія, спираючись на седативні і спазмолітичні властивості рослини, з успіхом застосовують її при головному болю, епілепсії, неврозах, енурезі.
Вміщені в пижма терапевтичні дози магнію і цинку необхідні для корекції порушень гомеостазу в організмі.
Антисептичні, потогінні властивості обумовлюють застосування рослини при ГРВІ, грипі, герпесі та інших вірусних інфекціях.
У гінекології її рекомендують при дисменореї, ранньому клімаксі, нерегулярних менструаціях. Унікальний комплекс біологічно активних речовин рослини, в складі якого флавоноїди, алкалоїди, дубильні речовини, ефірні масла, органічні кислоти, стимулює утворення пептидних гормонів травного тракту (гастрину, секретину, холецистокініну і інших) надають регулюючий вплив на активність гіпоталамо-гіпофіз-яєчникової системи, що визначає його місце в комплексному лікуванні ендометріозу.
Окремими клінічними дослідженнями встановлено протипухлинну дію пижма.
У вітчизняних і зарубіжних літературних джерелах є дані про фармакологічні властивості рослини: антиоксидантні, знижуючи внутрішньоочний тиск, коригувальних порушений гомеостаз в організмі.
Показання до застосування.
Рекомендується як засіб профілактики глистових інвазій, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
- глистяні і паразитарні інвазії (аскаридоз, ентеробіоз, лямбліоз, опісторхоз, трихомоноз);
- захворювання печінки і жовчовивідних шляхів (гепатит, жировий гепатоз, дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпотонічним типом, хронічний холецистит, хронічний некалькульозний холецистит, холангіт);
- постхолецистектомічний синдром в комплексній терапії;
- холелітіаз;
- запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, гастрит зі зниженою кислотністю, ахілія, ентероколіт; порушення травлення (здуття кишечника, запори, коліки, збочений апетит);
- гінекологічні захворювання (запальні захворювання, порушення менструального циклу, клімактеричний синдром, в тому числі ранній клімакс, ендометріоз в комплексній терапії);
- неврози, безсоння, енурез;
- хронічний цистит, пієлонефрит, сечокам'яна хвороба.
Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
При необхідності повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.